Гештальт-терапія + гіпнотерапія = сучасний метод корекції психіки людини

Через гештальт-терапію терапевт змінює, створює та зміцнює новий образ особистості пацієнта. Терапевт допомагає пацієнту виявити, усвідомити та аналізувати енграми – комірки пам’яті, заряджені негативними емоціями чи болем. Саме вони відповідальні за появу таких симптомів, як тривога, панічні атаки, фобії, нав’язливі стани, психосоматичні розлади тощо. Через спеціальне опрацювання енграм, емоції розряджаються, та енграма стає звичайною пам’яттю, що перестає реагувати на подібні життєві ситуації.

Якщо це робити в трансовому стані, то маємо гіпногештальт. Він ефективний тим, що під час трансу певно-конкретної якості активна складова (що аналізує) працює безпосередньо підсвідомими структурами. Можна змінити вибір рішення, що призвів до ситуації — енграми на протилежний чи альтернативний, тим самим геть-чисто прибираючи негативну емоцію. Якщо вона йде з енграми, то може піти з усіх подібних ситуацій аж до поточного симптому. Якщо емоція супроводжує симптом, тобто є асоціюючий зв’язок між емоцією та симптомом, тоді при зникненні емоції зникне й симптом.

ЗАЛИШИТИ ЗАЯВКУ на консультацію

Терапевт може втручатися у хід відновлення пам’яті, ставити питання, програвати метод порожнього стільця, акцентувати на чомусь увагу. Він може повертати клієнта до ранньої ситуації знову і знову, відновлюючи та розбираючи деталі. У гіпнозі можливе відновлення пам’яті в ранньому віці, аж до перших днів після народження, тоді коли з’являється можливість знімати емоційний заряд навіть з пологових травм.

Якщо гіпнотерапевт вибудовує процедуру психокорекції правильно, то психіка ніби “повертається” до спогаду, що лежить на початку неврозу. Терапевт директивно просить психіку виконати таку послідовність:

• продивитися цей негативний досвід;
• пробачити та відпустити його;
• змінити сюжет події;
• відчути силу та контроль там, де, здавалося, це було неможливо;
• частково або повністю зняти супровідну емоцію.

При цьому «перероблений» спогад перестає бути негативно забарвленим. Він не забувається, але просто спокійно йде у тло. А клієнт виявляє у себе стійке покращення або навіть повне одужання.

Ось приклад діалогічної сесії:

Згідно з графіком видно, що основна робота, пов’язана з емоційним розвантаженням, розпочалася на 17-й хвилині. Напруга (ступінь емоційно зарядженої реактивності еферентного механізму) до -20 притаманна для дуже сильного переживання емоційних станів (у випадку цього пацієнта, образа на керівника: згадувався епізод з її робочої буденності). На 29-й хвилині ми бачимо переживання кореневої ситуації, коли мати залишила сім’ю та свою дитину (Пацієнтці тоді було 7 років).

На поверхні два епізоди – останній і найраніший – один з одним не пов’язані: в останньому епізоді начальник обділив пацієнтку увагою, забувши подарувати їй подарунок на 8 березня, а в ранньому мати залишає її у семирічному віці. Вивчивши емоційні наслідки першого, найранішого епізоду ми розуміємо, що разом з образою могли виникнути такі емоційні стани, як страх, безвихідь, розпач, невпевненість у собі, страх самотності (бути покинутою) тощо. Тут ми бачимо паралель з останнім епізодом, який легко міг ініціювати відчуття себе бути непотрібною, покинутою, забутою, що легко могло послужити каталізатором образи.

Сильні емоційні переживання та постійне повернення до подібних емоційних реакцій/станів у деяких людей може ініціювати психосоматичні розлади, такі, наприклад, як поява червоних плям на обличчі та шиї щоразу, коли стрес-фактор викликає таку саму емоційну реакцію. Саме з такою симптоматикою багато людей і приходять до наших спеціалістів. Зауважте, відчуття образи, страху, розчарування у собі, відчуття негідності та інші емоційні стани часто не є причиною візиту до фахівців. Тільки тоді, коли з’являються симптоми, що реально знижують якість життя, люди б’ють на сполох, не розуміючи та не знаючи, що якби вони звернулися раніше, то й допомога була б набагато ефективнішою.

Вищеописаний графік став можливим завдяки нашій апаратурі прямого біологічного зв’язку.

Ось ще один приклад:

До нас прийшов пацієнт із сильно вираженою фобією аудиторій. Визначивши ранню ситуацію з такою супровідною емоцією, ми з’ясували, що його в чотирирічному віці висміяв одногрупник при спробі розповісти вірш перед групою. Знявши з цієї ситуації емоційну напругу (а саме образу), ми трансформували емоційну пам’ять у нейтральну. Енграма перестала бути енграмою та перейшла до розряду звичайної пам’яті, тим самим переставши реагувати на подібні ситуації. Уся симптоматика зникла.

Також рекомендуємо прочитати наші статті:

• Про те як працює гіпноз.
• Лікувальний гіпноз та гіпнотерапія — вплив на наше здоров’я, застосування у сучасній психотерапії.
• Наші методи лікування (Центр реабілітаційної гіпнотерапії).

Медвін Юрій Олексійович,
доктор наук у галузі медичної психології, професор.