Лікування гніву, агресії, агресивності за допомогою гіпнозу та гіпнотерапії

Коли ми говоримо про гнів, ми маємо на увазі відповідну емоційну реакцію вибухового характеру. Така емоційна реакція перш за все відображає несвідому оцінку ситуації, яка відбувається, пов’язану з відчуттям несправедливості. Оцінка ступеня несправедливості природно залежить від суб’єктивних еталонів з одного боку. А з іншого, ми маємо яскраво виражені здібності (або нездатності) саморегулювання такого типу реакцій. Здатність до саморегулювання гніву – це швидше за все соціальний навик, хоча останнім часом в літературі з’являються посилання на духовні якості. Якщо врахувати, що гнів зазвичай проявляється вже на ситуацію, що склалася, то легко зрозуміти, що він є реакцією організму, щоб мобілізуватись на отримання швидкої реакції.

Відповідно до теорії емоційної інтенсивності (Медвін, 1996), емоційний стан – це результат надлишку відчуттів або відчуття. Отже, можна сказати, що емоційний стан є наслідком надмірного відчуття або чуттєвого сприйняття подразників. Спочатку людина відчуває якесь надмірне відчуття, яке кидає його в певний емоційний стан. Відчуття, в свою чергу, є наслідком аферентного сприйняття. Саме аферентний синтез і створює певне відчуття, яке потім відправляє людину в емоційний стан. Значить, гнів – це реактивний наслідок якогось емоційного стану, який, в свою чергу, є наслідком певних надмірних відчуттів.

Можна простежити ланцюжок інтенсивності емоційних реакцій еферентного механізму на зовнішній подразник. Спочатку людина може відчувати розчарування. Потім часто приходить образа. При посиленні ступеня “напруження” образи з’являється роздратування, потім злість. При інтенсифікації злості, людина може впоратися з цим емоційним проявом та відсунути від себе джерело його, а може й піддатися бурхливому бажанню проявити цю саму злість. Тут ми вже говоримо саме про гнів. При інтенсифікації гніву можлива агресія у напрямку до видимого джерела та тільки в крайніх випадках ми можемо стикатися з повністю неконтрольованою люттю. Значить зростання емоційної інтенсивності може виглядати ось так:

Розчарування >> образа >> роздратування >> злість >> гнів >> агресія >> лють

Якщо побачити цю закономірність як підвищення градуса термометра, то легко уявити собі як підвищується ступінь емоційної реакції у напрямку до сприйнятого джерела несправедливості. Більшість людей з більш-менш нормальною еферентною реакцією (нормальний нейрогомеостаз) не доводять себе до проявленого неконтрольованого афекту. Є безліч механізмів саморегуляції, коли людина вже починає відчувати злість по відношенню до об’єкта несправедливості.

Стримуючим фактором в нашому суспільстві все ж таки є страх перед санкціями, страх наслідків, а не соціально-розвинені і/або духовні якості. Хоча тут ми говоримо більше про патології, швидше ніж про природно-проявлені характеристики соціального досвіду в суспільстві.

Пройшовши всю гаму емоцій – розчарування, образа, роздратування та злість – людина з порушеним нейрогомеостазом починає відчувати вегетативні тілесні відчуття (почастішання пульсу та дихання, потовиділення, порушення або навіть перезбудження, порушення координації рухів), порушується нормальний перебіг інтелектуальних процесів, що може викликати тунельну свідомість (людина бачить перед собою тільки мету). Це результат викиду адреналіну. Відбувається мобілізація організму до можливості швидкої реакції.

Важливо розрізняти різновиди такої сильної емоційної реакції. Фізіологічний афект викликається якоїсь однією ситуацією, що травмує психіку людини. При порушеному нейрогомеостазі відбувається вибухова реакція. Можлива саморегуляція. Кумулятивний афект зазвичай є результатом накопиченого гніву після тривалого психотравмуючого досвіду. Нерідко на вигляд спокійні та врівноважені підлітки після тривалих епізодів шкільного цькування емоційно вибухають та завдають значної шкоди однокласникам. Якщо ж присутні наслідки хвороби з ускладненнями на нервову систему, або серйозні фізіологічні відхилення, то ми говоримо про патологічний афект. І, нарешті, існує четвертий вид афекту – це перерваний афект. Перерваний афект – це скоріше раптова реакція, як наслідок на несподіваний емоційний вплив з урахуванням присутності нейропатології. Як наслідки, можливі фізичне та психічне виснаження.

Застосування гіпнотерапії знижує градус емоційної реакції та дає потерпілому шанс на самовладання. Однак, цього мало. Необхідно прищепити навички саморегуляції емоційних сплесків, тобто емоційний контроль. Йдеться тільки про перші два різновиди афекту з психологічного генезу. Фізіологічна основа даного розладу, на жаль, не піддається гіпнотерапії. В даному випадку необхідна психіатрична допомога. Однак є і хороші новини. При вдалому зниженні градусу інтенсивності всієї емоційної лінійки – Розчарування >> образа >> роздратування >> злість >> гнів >> агресія >> лють – вегетативна нервова система перестає реагувати так сильно на зовнішній подразник.

Фізіологічна основа патології включається тільки тоді, коли нервова система досягає позначки “злість”. Починається викид адреналіну, та людина починає відчувати тілесні відчуття. Якщо градус інтенсивності не дійде до позначки “злість”, то й тілесних відчуттів не буде.

Також рекомендуємо прочитати наші статті:

Відгуків:(24)
Медвін Юрій Олексійович
Доктор наук в галузі медичної психології, професор, гіпнотерапевт

Доктор Юрій Олексійович МЕДВІН, дипломований медичний психолог, дипломований гіпнолог (США: Інститут регресивного гіпнозу), дипломований гіпнотерапевт (США: Американська психотерапевтична асоціація), професійний навчальний коуч, дійсний член Американської академії клінічної дитячої та підліткової психології (США: ААДіПП), дійсний член Української технологічної академії (Україна: УТА), асоційований член Американської асоціації психотерапевтів (США), асоційований член Української асоціації психотерапевтів (Україна), один із засновників Міжнародної асоціації гіпнологів в Україні.

Детальніше

    Запис на консультацію

    Вкажіть що Вас турбує і Ваші дані