Забування – це природний процес нашого мозку. Але… насправді ми нічого не забуваємо. Все наше життя у хвилинних його проявах записане біохімічним способом у нашому головному мозку. Якщо забування немає, то як ми не пам’ятаємо іноді особливо важливу інформацію, таку, наприклад, як запис до лікаря або до косметолога? Або навіть забуваємо важливий для нас пароль чи значущу зустріч.

Відповідь дають нейрофізіологи. Ми не забуваємо важливу для нас інформацію, а витісняємо її, даючи місце для нової інформації. Коротка пам’ять може вмістити лише сім одиниць інформації, які потім передаються у так звану довгу пам’ять. Але на нас йде лавиною величезний потік інформації з багатьох джерел. Тому не дивно, що якусь частину цієї інформації мозок просто витісняє з ефектом забування. Хіба можна вмістити обсяг трилітрової банки до однолітрової?

Ускладнюється все це ще й тим, що ми іноді намагаємося щось запам’ятати, перебуваючи в альтернативному стані свідомості, наприклад, алкогольному сп’янінні. Здійснюючи якусь дію, навіть у легкому алкогольному сп’янінні, наприклад, створюючи новий пароль, ми потім його не згадаємо. А що якщо цей пароль від криптогаманця, в якому лежать біткоїни на 10 мільйонів доларів?

Ось історія:

Молодий чоловік прийшов до нас, щоб згадати, куди він дів дуже дорогий годинник. Виявилося, що минулої ночі він був у клубі. Підійшовши до барної стійки, біля якої був його приятель, він почав хвалитися своїм дуже дорогим годинником. Його приятель запитував його чи вони витримають перебування у текілі. Той довго не думавши, опустив їх у келих із текілою. У цей момент до нього підійшла дівчина та запросила його на танець, після чого вони одразу ж покинули заклад. Оскільки він був в алкогольному сп’янінні, він просто забув свої дії, пов’язані з годинником.

Підсвідомість записує все до найменших подробиць. Просто ця інформація не завжди підіймається на рівень усвідомлення, тобто не згадується.

Приходьте до нас, щоб згадати все.