Лікувальний гіпноз та гіпнотерапія — вплив на наше здоров’я, застосування у сучасній психотерапії

Традиционная гипнотерапия

Лікувальний гіпноз та гіпнотерапія — вплив на наше здоров’я, застосування у сучасній психотерапії

Багато людей гадають, що свідоме розслаблення протягом дня дає лише тимчасовий результат відпочинку. Насправді відомо, що метод гіпнозу дає терапевтичний ефект підвищенням вироблення так званих гормонів щастя, радості та спокою – дофаміну, ендорфінів та серотоніну. Якщо додати сугестивний ефект, ми маємо потужний інструмент зміни особистісної історії та зміни будь-якої звички з можливістю депрограмування вже усталених деструктивних програм.

У наш час у багатьох людей спостерігаються ознаки ендорфінного голоду та пов’язані з ним негативні стани – підвищений рівень дратівливості, надмірна запальність, депресії, розлади сну, неврози та навіть психози. Ми говоримо про значне погіршення якості життя до сильних психосоматичних розладів. Це може тривати роками, і змушує людей шукати порятунку в медичних препаратах, які при неправильному використанні викликають звикання до нових хворобливих симптомів та синдромів.synapsation-650x381

Гіпнотерапія, гіпногештальт та гіпноаналіз можуть допомогти за наявності афективних, дисоціативних та особистісних розладів, розладів адаптації та психосоматичних порушень. Авторський метод гіпнотерапії показав себе успішним від 70% до 84% випадків із вищеназваними розладами. Доктор Медвін працює у цій галузі з 1994 року.

Згідно з дослідженнями, люди з численними психічними та фізіологічними проблемами, починаючи від депресій та закінчуючи кишковими розладами, включаючи гастрити, виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, отримують у результаті трансової терапії значну допомогу аж до повного зникнення симптомів. Дедалі більше традиційних лікарів, психотерапевтів та психіатрів радять хворим пройти курс лікувального гіпнозу.

ЗАЛИШИТИ ЗАЯВКУ на консультацію

Чому метод лікувального гіпнозу працює?

Ви чули колись про ендорфінний голод? Бета-ендорфіни є інструментом гомеостазу (балансу) між центральною нервовою системою (ЦНС) та зовнішнім подразником. Тобто якщо зовнішній подразник досить тривалий та/або інтенсивний, ЦНС стимулює гіпоталамус для викиду Бета-ендорфінів. Ендорфіни, як і серотонін, мають заспокійливий ефект на ЦНС, нівелюючи цим ефект тривалого стресора. Але якщо стресор продовжує впливати чи стає інтенсивнішим, то гіпоталамус не встигає виробити достатньо Бета-ендорфінів, і людина починає реагувати на зовнішні подразники емоційними сплесками (нервові зриви), сльозами, дратівливістю, депресіями тощо. Настає ендорфінний голод. При тривалій нестачі ендорфінів, серотонін намагається взяти на себе відновлювальну функцію, і, як результат, людина хоче весь час спати, відчуваючи себе сонною і не відпочилою протягом дня. Але й цьому приходить кінець, якщо стресори продовжують подразнювати ЦНС. Зрештою, реактивна симптоматика переростає в клінічну форму і може створювати фізіологічні реакції: безпричинні та часті головні болі, больові синдроми та різні розлади. При обстеженні лікарі не виявляють жодних органічних причин симптоматики. У цьому випадку ми маємо справу із психосоматичною патологією.

Можлива зворотна ситуація. Утворюється органічна причина, скажімо каміння у нирках. Коли каміння починає переміщатися, людина відчуває біль. При повторних відчуттях болю ЦНС починає сприймати це як стресор. Якщо стресор тривалий і інтенсивний, ми маємо ту саму картину, як і при психосоматичних розладах, але з органічним генезом. У цьому випадку ми говоримо про соматопсихологічну патологію.

Як психосоматику, так і соматопсихологію можна лікувати за допомогою гіпнозу. Сам метод, навіть без сугестивного компонента, змушує гіпоталамус працювати у посиленому режимі, виробляючи додаткові порції Бета-ендорфінів та серотоніну. Через певну кількість повторних сеансів лікувальної гіпнотерапії гомеостаз між ЦНС та подразником відновлюється, і симптоматика йде. Природно, при соматопсихологічних розладах необхідне втручання традиційної терапії для лікування органічної причини захворювання.

ph_000000343-650x366
Дослідження, що підтверджують ефективність лікувального гіпнозу

Згідно зі Всесвітньою організацією охорони здоров’я, такі висновки порівняльного аналізу методів різних напрямків практичної психології досить явно говорять на користь лікувального гіпнозу:

  • Когнітивна терапія: 28% повного одужання після 60 сеансів;
  • Психотерапія та психоаналіз: 41% повного одужання після 540 сесій;
  • Гештальт-терапія: 52% повного одужання після 60 сеансів;
  • Поведінкова психотерапія: 79% повного одужання після 42 сесій;
  • Гіпнотерапія: 94% одужань після 30 сеансів.

Згідно з цим дослідженням, ми бачимо, що гіпнотерапія більш ефективна, і на неї витрачається значно менше часу для досягнення хороших результатів у порівнянні з іншими методами психотерапії.

Крім описаної нейрофізіологічної користі лікувального гіпнозу існує ще один компонент даного методу, про який варто згадати. Це сугестія чи цілеспрямоване лікувальне навіювання.

У трансовому стані рівень сприйнятливості до зовнішнього вербального сигналу значно зростає, що дозволяє більш ефективно знижувати інтенсивність емоційних станів, скидати емоційне навантаження з хворобливої ​​пам’яті, знижувати інтенсивність образ і почуття провини, справлятися з нападами люті й агресії та підвищувати почуття власної гідності та самовпевненості.

Як це виглядає? Чи варто мені чогось боятися?

gipnoterapiya-373x200.png.pagespeed.ce.-C4-UhSxaJМетод гіпнозу знижує частотні характеристики хвиль головного мозку до просонного стану. Це той самий стан, який ви відчуваєте щовечора перед засинанням — стан дрімоти. Рідко трапляється, коли клієнт засинає. У цей час рівень свідомості займає пасивну позицію, тобто ви можете чути те, що каже вам гіпнолог, тільки рівень реакції буде знижений або взагалі відсутній. Контроль над ситуацією завжди буде присутнім. Терапевтична гіпнотерапія не має нічого спільного з контролем свідомості або зі сценаричними ефектами, які ви могли бачити на зразок сценічних гіпнотизерів.

Що лікують гіпнотерапією

Наступний список синдромів, станів та симптомів необмежений. Як ви розумієте, кожен із них є наслідком певних психологічних процесів в організмі. Але і це лише частина цільної картини, тому гіпнотерапію не можна назвати панацеєю. Більш правильний підхід – це системний. Тобто треба враховувати фізіологію, психологію, енергопрояви та душевні якості. Тільки глобально-системний підхід може дати реальні та відчутні результати у корекції здоров’я.

  • Безсоння
  • Залежності
  • Гнів
  • Підвищений рівень тривожності
  • Апатія
  • Заїкання
  • Мігрені
  • Невпевненість у собі
  • Самотність
  • Різні види фобій
  • Харчові розлади
  • Втрата ваги
  • Збільшення ваги
  • Самооцінка
  • Панічні атаки
  • Керування больовими синдромами

Гіпнотерапія також успішно справляється з такими синдромами та розладами:

Приклад роботи з однією з наших технік

Техніка називається “Лінія часу”. У вас є образи? Образа — це реакція створення енграми — комірки пам’яті, модульованої болем. Причому біль цей може бути фізичним, психологічним або емоційним. Наприклад, мати, не вислухавши свого дев’ятирічного сина, ставить його в кут як покарання. Хлопчик, відчуваючи несправедливість, відчуває психологічний (тиск матері) та емоційний біль (сприйняття відсутності любові, бажання зрозуміти тощо). Ця пам’ять зберігається у реактивній частині підсвідомості, оскільки вона заряджена емоційно-психологічним болем. Зберігшись у реактивній частині підсвідомості, ця енграма починає реагувати на схожі ситуації.

У вас стільки енграм, скільки образ. Образа – наслідок народження енграми, комірки пам’яті з емоційним зарядом. Саме цей емоційний заряд реагує на схожі ситуації. Єдиний спосіб зупинити цю реакцію — зняти емоційний заряд із пам’яті, перекваліфікувавши її з емоційно зарядженої на нейтральну.

Проблема полягає в тому, що клієнт може не пам’ятати події, що спричинила образу. Ця подія могла статися в ранньому дитинстві або бути просто пригніченою. Наприклад:

Пацієнт М., 44 роки. Високий ступінь фобії аудиторій з такими симптомами:

  • зомління;
  • раптова амнезія змісту доповіді;
  • тремор рук;
  • сильне потовиділення;
  • заїкання (у звичайному спілкуванні клієнт не заїкається);
  • різкі стрибки артеріального тиску.

Під час гіпнотичного сеансу виявилося, що коли йому було 4 роки, вихователька дитсадка попросила його вивчити вірш та продекламувати його перед групою. Він погодився, але в день цієї події був осміяний одним з одногрупників. Він відчув гостру образу.

За допомогою технік регресивного гіпнозу пам’ять було відновлено, емоційний заряд знято і подію було переведено до розряду нейтральних. Повторення техніки 10 разів (10 сеансів) було достатньо, щоб створити нову «реальність», і нервова система стала реагувати на цю ілюзію як на дійсність, в якій були відсутні й сама подія, і події, що підкріплювали/підтверджували/зміцнювали оригінальну енграму подій, які відбувалися протягом його життя (особливо у школі). Потрібно було ще 10 сеансів, щоб закріпити нову звичку та практично створити нову лінію часу, переписавши особистісну історію цього клієнта.

Метод розрядки болючих емоцій — одна з найскладніших технік, які використовують наші гіпнологи.

Ця техніка схожа на зміну особистісної історії та служить для зменшення ступеня інтенсивності (або повного зняття) неприємних переживань, які періодично виникають, та емоційних реакцій на подразники.

Певні гіпноінструкції інтегруються в гіпнопротоколи, які спеціально навчені гіпнологи проводять як гіпносесії паралельно з технологією НеоСінк® (спеціальні музичні бінауральні тони). Без технології НеоСінк® ці команди будуть натикатися на внутрішній аналізатор (який своєю чергою ініціює внутрішній діалог) клієнта, і стануть предметом фільтрації. Тому для досягнення повного ефекту клієнт повинен знаходитись у низькому альфа діапазоні 5 – 8 Гц.

104

Як працює гіпноз, як працюють наші гіпнологи, в чому наш професіоналізм

Мало володіти механікою занурення клієнтів у трансові стани. Дуже важливо самим розуміти фізіологію процесу.

Коли клієнт занурений у гіпнотичний сон або напівсон, він думає не так, як у стані бадьорості. Таким чином, його мозок знаходиться у сприйнятливому для навіювання стані, що дає можливість проводити подальшу роботу. Метод гіпнозу гальмує підкіркову область головного мозку, залишаючи осередок збудження — так звану зону рапорту. Загальмована підкірка спить, а команди гіпнолога надходять у мозок через зону рапорту. Оскільки загальмований і сплячий мозок не здатний критично реагувати на команди гіпнолога, то ці команди проходять безперешкодно в підсвідомі структури та стають частиною досвіду гіпнотизованого.

Як дізнатися у трансі людина чи ні? Він входить у транс чи не входить? Як відрізнити гіпнотичний стан від негіпнотичного? Адже якість навіювання залежить від глибини (якості) трансового стану. Деякі наші терапевти можуть відчути те, що відчуває клієнт. Вони можуть спиратися на те, що бачить, на те, що відчуває гіпнотизований, і звичайно, на ознаки, що спостерігаються зовні.

Ми також використовуємо апарат, який вимірює ступінь еферентної реакції вегетативної нервової системи, тобто показує відсоток розслаблення в реальному часі. Спостерігаючи за приладом під час процесу, терапевт може сказати який відсоток смислових понять озвучених слів входить до підсвідомих структур пацієнта і стає їхньою частиною. Професійний гіпнолог повинен володіти колекцією методів та технік занурення в альфа-стан. Професійність і полягає в гнучкості вибору тих методів, які будуть найрезультативнішими з конкретним клієнтом.

Існує безліч варіантів занурення клієнта у трансовий стан. Ось один із них:

Гіпнолог садить людину в зручне крісло, пропонує йому розслабитися та приготуватися до сну. Далі фахівець підносить свою розкриту долоню трохи вище за рівень очей на відстані 8-10 сантиметрів від обличчя, пропонуючи при цьому дивитися в центр долоні, не відволікаючись ні на які думки. Незабаром, внаслідок сильного напруження очей, з’явиться стомлення зору, і у гіпнотизованого виникне бажання заплющити очі. Це виражається в одноразовому, а потім у більш частому морганні очима. Через 3-5 хвилин гіпнолог зазвичай застосовує такі формули навіювання: «Через декілька хвилин ви поринете в спокійний та глибокий сон і чутимете тільки мій голос. Розслабтеся, заспокойтеся. Дихання заспокоюється… Стає повільним, сонним. Ваші повіки важчають… Вам важко чинити опір бажанню спати». І т.д.

106

З навчального посібника «Гіпнолог-практик», Медвін Ю.О.

Важливо зрозуміти, що механічне відтворення описаних вище технік не дасть бажаних результатів. Це лише техніки індукції чи введення у трансовий стан. Мистецтво гіпнолога і полягає в тому, щоб знати та мати навички свідомої та цілеспрямованої дії сугестивного навіювання на тлі трансового стану для створення значущої користі клієнту.

Висновки професора Стенфордського університету Філіпа Зімбардо, після гучного експерименту 1971 року, говорять про те, що під впливом наш мозок здатний перемогти будь-які хвороби, включаючи навіть невиліковні. Те зерно, яке гіпнотерапевт може посіяти в голову, може зрости в ідею. А ідея може змінити все життя. Якщо, наприклад, людина хвора на агорафобію (страх відкритого простору) вже 12 років і може виходити на вулицю тільки під впливом сильних ноотропів, вона вже не вірить у поліпшення свого стану.

Ось декілька установок, які хворі говорять собі та іншим:

  • Не можу виходити з дому.
  • Мені страшно після гіпертонічного кризу.
  • Я боюся бути сама.
  • Боюся збожеволіти.
  • Не можу виходити на вулицю одна.
  • Я боюся ходити по вулиці.

Ці обмежувальні установки практично програмують людський мозок. Установка стає програмою, а програма, набуваючи звички реагувати на зовнішній подразник (на відчинені двері, на вулицю, на шум людей тощо), стає шаблоном, підкріпленим нейронним ланцюжком, який вчені називають нейронними алгоритмами. Змінити це справді важко. Свідомість, що знаходиться в активній фазі, підживлює ці нейронні алгоритми, підтримуючи статус-кво. Тільки приспавши пильність активної складової свідомості, можна ввести такі установки, які нервова система прийме і почне проявляти їх у дії.

Такими установками можуть бути:

  • Можу легко виходити з дому, коли захочу.
  • Гіпертонічний криз був лише один раз.
  • Хочу зайнятися своїм здоров’ям, більше ходити, займатися фізичною культурою.
  • Я можу бути одна.
  • Іноді мені подобається бути самою.
  • Я розумна, швидко та адекватно реагую на зовнішнє середовище.
  • Можу гуляти вулицями, коли захочу.

При багаторазовому повторенні (20-40 сеансів) під час зниженої активності мозку (трансовий, передсонний стан), нова установка створює свій нейронний алгоритм, і якщо він сильніший за попередній, відбувається накладення нового алгоритму на старий. Людина раптом починає вірити у прямо протилежне.

Ось ще одна техніка, що часто застосовується під час гіпнотерапевтичного процесу:

Клієнту, що перебуває в трансі, дається навіювання, що симптом постане перед його розумом у конкретній формі: як жива істота, як колір, звук, форма чи фігура, чи змішання всього цього. Потім уявлення симптому модифікується або забирається. Даніель Араос наводить такий приклад: симптом – передчасна еякуляція. У трансі чоловік побачив щура, який гриз у ньому електричний провід, що веде від мозку до пеніса. Йому запропонували посилити провід металевою сіткою, це навіювання не було прийнято (клієнт сказав: «Щур прогризає сітку»). Тоді було запропоновано іншу зміну: дротом пройшов сильний електричний розряд і вбив щура. Це навіювання було прийнято, і симптом зник. Можливий варіант полягає у такому. Треба з’ясувати, чи пов’язані з образом колір, звук, відчуття, форма, емоція, і намагатися внести зміни у якийсь із цих параметрів. Якщо виходить ввести зміни хоча б в один із параметрів, з більшою легкістю вдасться внести зміни й в інші.

107
Зриви та загострення під час лікування

Зриви та загострення під час першого циклу дуже типові. Це обумовлено активацією «захисних» механізмів аферентно-еферентного процесу, який робитиме абсолютно все, щоб підтримувати статус-кво — ту зону комфорту, яка така звична і така легка у виконанні. При першому ризику виходу із зони комфорту аферентно-еферентний механізм починає чинити опір, створюючи при цьому різні фізіологічні феномени — від точкової корости до загострення симптомів.

Ми знаємо, що якщо під час процесу є зміни або на краще, або в гірший бік — це означає, що процес ефективний і, якщо його дотримуватися, можна впоратися з хронічним станом. Важливо зауважити, що у більшості людей спостерігаються тимчасові погіршення, так звані загострення. Ступінь загострення залежить від рівня хронічного стану. Тобто чим серйозніший хронічний стан, тим сильнішими будуть загострення.

Типово ситуація під час першого циклу після п’ятого сеансу виглядає так:
ОБОСТРЕНИЕ

Горизонтальна шкала – кількість сеансів, починаючи з п’ятого (на шкалі – цифра 0).

Вертикальна шкала – відсотки інтенсивності загострених симптомів.

Дві горизонтальні лінії вгорі та внизу від нуля є зоною норми або нормального реагування на зовнішній подразник.

Зазвичай загострення починаються після п’ятого сеансу і тривають три сеанси; до восьмого, дев’ятого сеансу поступово згасаючи. Іноді гіпнолог призначає понад 10 сеансів у циклі: до 16, щоб переконатися, що згасання інтенсивності симптомів відбулося.

Іноді, щоб впоратися з загостреннями, ми направляємо пацієнта на медикаментозну підтримку, тим самим знижуючи їхній ступінь або навіть зовсім зводячи інтенсивність нанівець. Пацієнт тоді може спокійно продовжувати гіпнотерапію, не наражаючи себе на зайві страждання. Робиться це для більшого комфорту клієнта. Саме цей тандем (гіпнотерапія + медикаментозне лікування) є нашим стрижнем, нашим ноу-хау, завдяки якому ми створюємо високий рівень успішності в нашому лікуванні психопатологій.

Спеціальне ноу-хау органічно-заснованих препаратів та їх комбінації є запатентованою технологією.

slider_3
Рекомендації

Для досягнення максимального ефекту ми радимо нашим пацієнтам утриматися від кави та інших напоїв, що збуджують нервову систему. Те саме стосується будь-якого алкоголю. Етиловий спирт, що міститься в будь-якому комерційному алкогольному напої, є отрутою для нервової системи та абсолютно недоречний не лише під час лікування, а й після. Нашими фахівцями ведуться детальніші роз’яснювальні розмови щодо шкоди алкоголю та його наслідків для нервової системи. Крім того, суворо рекомендуються годинні прогулянки після сеансу для того, щоб побути наодинці із самим собою. Ці прогулянки мають яскраво виражений терапевтичний ефект.

Члени сім’ї попереджаються про необхідність створення толерантного та спокійного середовища вдома з відсутністю сварок, суперечок та бійок.

Для самого пацієнта найкраще тимчасово відмовитися від роботи та інших справ, що поглинають увагу, якщо це можливо. Під час місячної перерви між циклами рекомендується підтримувати зв’язок із гіпнотерапевтом, що проводить лікування, та/або лікарем.

Медвін Юрій Олексійович,
доктор наук у галузі медичної психології, професор, гіпнотерапевт.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

    Запис на консультацію

    Вкажіть що Вас турбує і Ваші дані